Одне тіло — різні карти. Частина 3: Меридіани

Навіть коротка й поверхова розмова про карти концептуалізації людського тіла буде неповною без традиції китайської медицини. Як і аюрведа, вона вважається “альтернативною”, і до неї часто вдаються, коли інші методи (традиційна медицина західного зразка, зокрема) не впоралися. Зазвичай у цю категорію ситуацій потрапляють хронічні стани незрозумілої етіології — від болів до нервів. І ненауковість цих підходів, чи то акупунктури, чи то аюрведи, коли вони стають мало не останньою надією, виявляється не таким уже й важливим фактором. Зрештою, вони часто спрацьовують попри те, що наука (поки що) не може пояснити, чому і як вони спрацьовують. Хоча, так само як і з чакрами, дослідники прямо зараз намагаються розкодувати механістичну магію, що стоїть за лаштунками акупунктури.

Маю щодо ефективності акупунктури власну історію. У піку мого анорексичного стану, у мене десь на півроку зникли місячні. Я тоді сильно перелякалася, але замість того, щоби почати лікувати анорексію та намагатися налагодити харчування та нарешті почати їсти, пішла на акупунктуру, яка мені після курсу “голочок” їх повернула. То був не єдиний випадок, коли я потужну древню традицію використала для хибних намірів. Я і йогу багато років робила виключно для того, щоби тримати тіло худим і при тому ще й живим, наприклад робила значно більше наулі, у народі ця практика також відома як “вакуум”, ніж дозволяв будь-який здоровий ґлузд і їла куркуму ложками (бо вона природний антисептик, який чистить кров і допомагає виводити “токсини”). От і з акупунктурою, я також займалася своєрідним біохакінгом: хотіла і хворобу свою зберегти, і при тому бути здоровою (я чудово розуміла, що відсутність менструації — поганий сигнал щодо мого здоров'я).

Безперечно, ми ніколи не дізнаємося, чи повернулися би мої місячні без акупунктури, можливо й повернулися би. Але від моменту мого першого знайомства із китайською традиційною медициною, я ношу в душі ніжний трепет стосовно її методів. Тому не можу пройти китайську версію карти тіла.

Модель тіла за версією Китаю: чі, меридіани та акупунктура

Відповідно до традиційної китайської медицини, світ є єдиним цілим, що безперестанку рухається і таким робом породжує інь і ян, два головні протилежні аспекти буття. Інь і ян дослівно — “протилежності”, такі як позитивне й негативне, плюс та мінус. Інь часто асоціюється з холодом, спокоєм, пасивністю, темрявою та фемінністю, а ян навпаки із теплом, активністю, світлом та маскулінністю. На додачу до інь-ян китайська традиційна філософія класифікує всі природні явища на п'ять основних груп або елементів: вода, земля, метал, дерево і вогонь, усе як у фільмі про Лілу Далас. Людина в цій традиції — мікроверсія світу. Вважається, що ці природні елементи відповідають різним органам, емоціям, порам року, кольорам та аспектам тіла:

вода — нирки, сечовий міхур, сечовидільна система (логічно, у принципі)

земля — селезінка та шлунок

метал — легені та великий кишківник

дерево — печінка та жовчний міхур

вогонь — серце та малий кишківник [1].

При цьому органи поділяються на інь-органи та ян-органи — зан і фу відповідно, що максимально відрізняє цю концепцію, зокрема, від анатомічних визначень західної медицини. Так, органи зан (інь-органи) переважно асоційовані зі зберіганням життєво важливих речовин, і їх п’ять — серце, печінка, селезінка, легені та нирки. Органи фу (ян-органи) при цьому займаються в основному прийомом, переробкою та засвоєнням поживних речовин та подільшим виведенням відходів. Саме тому вони називаються “фу”! (Шутка, звісно, не тому, просто я не втрималася й дозволила собі цю дитячу мнемоніку)) Органів фу — шість! У компанію із жовчним, шлунком, сечовим міхуром, товстим та тонким кішківниками також увійшов “потрійний обігрівач”, так званий саньцзяо — унікальна концепція в традиційної китайської медицини, що не має прямого аналогу в анатомії. Як і з чакрами (про що ми говорили в частині другій цієї серії) сучасна наука мало що може сказати про те, де сидить саньдзяо. Проте існує цікава теорія: під час ембріонального розвитку утворюються три шари тканин, які називаються ектодермою, мезодермою та ентодермою. Мезодерма є джерелом більшості внутрішніх органів, розділяючись на два шари, соматичний і вісцеральний, із невидимим простором між ними, який називається целомом. Цей простір, можливо, може бути таким самим саньдзяо (порожнистим органом), який забезпечує з’єднання внутрішніх органів із поверхнею тіла [2].

базові принципи китайської традиційної медицини [1]

У тілі людини важливу роль у збалансуванні інь і ян відіграє ци (або “чі”, в англомовних джерелах — qi). Найближчим до суті ци поняттям, із тих, які циркулюють на західних культурних теренах, мабуть, є енергія [3]. Ця життєва енергія ци циркулює системою меридіанів, ще однією важливою концепцією традиційної китайської медицини. Ця система є складною мережею, що з’єднує нутрощі людського тіла (наприклад, легені, нирки та серце) з рештою тіла [4].

Мережа меридіанів та ци — є базою для акупунктури. Один із найперших описів меридіанів і акупунктурних точок, а також технічних аспектів акупунктури було написано в 259–282 роках нашої ери. Подальший опис акупунктури наведено в тексті Ян Цзічжоу (1520–1660), який згадує 361 акупунктурну точку. На Захід знання про меридіани, ци та акупункруту, вважається, привіз французький вчений-дипломат Джордж Сульє де Моран на початку 1900-х років після служби в Китаї [4].

Оскільки ця система є складною, і прямо не перекладається на мову анатомії, складно підібрати належний способів її дослідження, навіть за допомогою сучасних технологій. Проте інтерес, у тому числі науковий, до альтернативної медицини загалом та акупунктури зокрема, безумовно, росте, хоча питань поки більше, аніж відповідей.

Були спроби ідентифікувати анатомічні структури, представлені меридіанами, але поки що не було показано, що такі структури, наприклад сухожильно-м’язові меридіани, фізіологічно чи клінічно можна вважати аналогами меридіанами [4]. Цікавою в цьому плані є теорія взаємозв’язку між точками акупунктури/меридіанами та фасцією. Група дослідників навела докази анатомічних спостережень за даними сканування тіла, що підтверджують думку про те, ніби мережа фасцій людського тіла може бути фізичним субстратом, представленим меридіанами китайської традиційної медицини [6]. Ця гіпотеза, до речі, дуже співзвучна із порожнним органом саньцзяо, про який ми говорили вище.

Крім того, були намагання визначити меридіани за допомогою методів теплової або радіоактивної індикаторної візуалізації. Ці методи виявилися не надто надійними щодо їх здатності показати меридіани. Дослідники навіть вимірювали опір шкіри вздовж меридіанів за допомогою електродів і так і не змогли це використати як метод, здатний розрізнити акупунктурні та неакупунктурні точки. Цікавим та, здається, найбільш логічним і послідовним поясненням дії акупунктури наразі є нейронна гіпотеза. Відповідно до неї, меридіани та пов’язані з ними акупунктурні точки можна розглядати як дорожні карти, що допомагають лікареві зрозуміти, де стимулювати пацієнта для досягнення найкращих клінічних результатів. Але на розуміння механіки того, як працює стимуляція нейронних шляхів, що лежать в основі, ми поки чекаємо [4].

Чи перетинаються карти Заходу та Сходу, і як нам жити із різними картами

Західна медицина та східна медицина — продукти різних культур, проте між ними існують неймовірні збіги та паралелі. Зокрема, якщо дивитися на них з точки зору енергії. В обох версіях протилежні сили забезпечують енергію, що рухається організмом та забезпечує життя. Здоров'я із такої точки зору — це здатність організму підтримувати баланс між цими протилежними силами, тобто гомеостаз, як ми би сказали послуговуючись західною лексикою, або гармонію, використовуючи східний вокабуляр [5]. І паралелі дійсно є, і вони часто дійсно вражають, але різні карти часто — різні стратегії. І, як на мене, це чудово, адже в нас є вибір!

Я насправді дуже не заздрю сучасним науковцям, перед якими стоїть завдання зрозуміти процеси зв’язків у системі тіло-розум на механістичному рівні. У концепції кош та меридіанів це взагалі не частина постановки питання. Абстрактність цих схем робить їх придатними до використання та проводить крізь віки. І вона ж робить процес її наукової операціоналізації таким складним. Але я вірю в сучасну науку та силу наукової цікавості.

І взагалі я вірю, що західна та східна традиції бачення тіла не так уже й конфліктують між собою, а навпаки доповнюють та інформують одна одну. Як сказав один чудовий блогер, один із моїх улюблених, “let’s keep an open mind but not as open as your brain falls out” — нехай наш розум буде відкритим, але ж, браття й сестри, не настільки відкритим, щоби із нього ненароком не вивалився мозок. Іноді нам потрібні антибіотики й операції, особливо коли ми говоримо про короткі дистанції: локалізувати, стабілізувати, відрізати (або пришити) — сучасна медицина в цьому плані може надзвичайно багато. Проте дуже небезпечно надіятися тільки на медицину із її швидкими рішеннями. Болить голова — випили “антиголовоболін”, і навіть не подумали розібратися із тим, що це говорить про систему в цілому. Цілісний підхід — він нудний і довгий, бо зміни не стаються раптово, а накопичуються із часом. Проте саме такий підхід насправді працює, коли ми граємо в довгу (усім бажаю доооовгої гри в життя). І починає важити, які енергії ми пропускаємо через своє тіло: яку їжу, які емоції, які думки, переконання та соціальні зв’язки. У мене, наприклад, є припущення, що то моя акупунктуристка постимулювала енергетичну точку, яка зрештою змусила мене підняти дупку з дивана й піти на терапію таки лікувати свою анорексію. Але то всього моє припущення, чекатиму, доки сучасна наука його підтвердить або спростує.

Бережіть себе та дбайте ніжно про своє тіло, незалежно від концепції, якою ви сьогодні це тіло визначаєте.

Подякувати за цей матеріал

Читати про карти тіла ще:

Одне тіло — різні карти. Частина 1: Анатомія.

Одне тіло — різні карти. Частина 2: Коші та чакри.

Джерела:

1 — Patwardhan B, Warude D, Pushpangadan P, Bhatt N. Ayurveda and traditional Chinese medicine: a comparative overview. Evid Based Complement Alternat Med. 2005 Dec;2(4):465-73. doi: 10.1093/ecam/neh140. Epub 2005 Oct 27. PMID: 16322803; PMCID: PMC1297513.

2 — Avijgan, Majid; Avijgan, Mahtab (2015). "Meraque or Triple Energizer (San Jiao): Actual or Virtual Organ in Traditional Medicine - A Hypothetical Viewpoint". Integrative Medicine. Karger. 2 (1–2): 9–20. doi:10.1159/000433537.

3 — Tianjun Liu, The scientific hypothesis of an “energy system” in the human body, Journal of Traditional Chinese Medical Sciences, Volume 5, Issue 1, 2018, Pages 29-34, ISSN 2095-7548, https://doi.org/10.1016/j.jtcms.2018.02.003. (https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2095754818300358)

4 — John C. Longhurst, Defining Meridians: A Modern Basis of Understanding, Journal of Acupuncture and Meridian Studies, Volume 3, Issue 2, 2010, Pages 67-74, ISSN 2005-2901, https://doi.org/10.1016/S2005-2901(10)60014-3.(https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2005290110600143)

5 — Zhang M, Moalin M, Vervoort L, Li ZW, Wu WB, Haenen G. Connecting Western and Eastern Medicine from an Energy Perspective. Int J Mol Sci. 2019 Mar 26;20(6):1512. doi: 10.3390/ijms20061512. PMID: 30917563; PMCID: PMC6470590. // https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6470590/#:~:text=The%20opposing%20forces%20form%20the,and%20harmony%20is%20restored

6 — Yu Bai, Jun Wang, Jin-peng Wu, Jing-xing Dai, Ou Sha, David Tai Wai Yew, Lin Yuan, and Qiu-ni Liang. Review of Evidence Suggesting That the Fascia Network Could Be the Anatomical Basis for Acupoints and Meridians in the Human Body. Hindawi Publishing Corporation Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine Volume 2011, Article ID 260510, doi:10.1155/2011/260510